toc Рубрики
homeНаукові заходи2011 рік

2011 рік

Участь в організації та проведенні наукових заходів: конференцій, семінарів, круглих столів тощо
 
1. Протягом 2011 року науковцями Інституту організовано й проведено:
1.1. У рамках V Всеукраїнського фестивалю науки, приуроченого до Дня науки, який відбувся 16–20 травня 2011 року, відбулися наступні події:

- 17 травня 2011 року спільно з факультетом фінансів та банківської справи та відділом міжнародних зв’язків Національного університету ДПС України було проведено ІІ Міжнародну науково-практичну конференцію „Україна в нових реаліях: політичні, економічні та правові орієнтири розвитку”.

Серед 200 учасників зібрання були 48 докторів наук, 71 кандидат наук. Поряд з відомими українськими вченими – політологами, економістами та юристами, у роботі конференції взяли участь: Джеймс Шерр – керівник програм для Росії та Євразії Королівського інституту міжнародних відносин (Великобританія); Юзеф Олекси – декан факультету міжнародних відносин Академії фінансів у Варшаві, прем’єр-міністр Польщі у 1994–1995 рр. (Республіка Польща); Вєслава Пʼянтковська-Степаняк – директор Інституту політології Університету м. Ополе, професор (Республіка Польща), Вольфганг Бокс – захисник у справах, порушених за фактами ухилення від оподаткування, доктор наук, почесний професор НУДПСУ (Німеччина); Керад Рахім – декан юридичного факультету, Університет Анже (м. Анже, Французька Республіка); Ековіч Стівен – професор Американського університету Парижа (м. Париж, Французька Республіка) та інші поважні гості Російської Федерації, Азербайджану, Білорусії, Чеської Республіки та Узбекистану.

Актуальність тематики ІІ Міжнародної науково-практичної конференції з проблем розвитку економіки та правової системи держави у посткризовий період привернула увагу представників Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ України, Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Верховного Суду України, Європейської арбітражної палати, Спілки юристів України, Ради національної безпеки і оборони України, Антимонопольного комітету України, ДПА України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також роботодавців, профспілок, міжнародних експертів та інших структур.

Основні тематичні напрями роботи конференції:
Політологічна панель „Україна у зовнішньополітичному вимірі: погляд зі сторони”

1. Місце України у сучасній європейській системі колективної безпеки: між євроатлантичною інтеграцією і нейтралітетом.

2. Угода про асоціацію з ЄС: міф чи реальність?

3. Російський вектор у новій зовнішній політиці України.

4. Зовнішній вимір внутрішніх суперечностей політики України у Чорноморсько-Каспійському регіоні.

5. Енергетична безпека: Україна як ключовий елемент загальноєвропейської енергетичної системи.

Економічна панель „Посткризовий період: проблеми та перспективи економічного розвитку України”

1. Економічні пріоритети нового уряду України.

2. Майбутнє банківського сектора України в умовах світової фінансової кризи.

3. Стратегії модернізації економіки України: від експорту сировини до розвитку інноваційної економіки та високих технологій.

4. Інвестиційний клімат в Україні: шанси та загрози.

5. Фінансові ринки: новітні фінансові технології та глобалізація інформаційного простору.

6. Збалансоване оподаткування як ефективний інструмент реанімації фінансової системи України.

7. Економічні виклики для України в галузі транспортної інфраструктури, сфері послуг та телекомунікацій в умовах підготовки до проведення Євро-2012.

Правова панель „Актуальні проблеми держави і права України”

1. Україна у новій конституційній реальності: юридичні наслідки скасування „конституційної реформи 2004 року”.

2. Трансформація судової системи України. Перспективи та пріоритети „великої” судової реформи в Україні.

3. Новели в українському законодавстві в галузі боротьби з корупцією – крок на шляху до запровадження європейських стандартів.

4. Україна у системі FATF. Переваги та недоліки вітчизняного механізму запобігання та протидії відмиванню коштів і суміжним злочинам.

5. Перспективи розвитку прецедентного права в Україні.
За результатами конференції підготовлено до друку збірник наукових праць.

- З 17 по 21 травня співробітниками Науково-дослідного інституту фінансового права (Солдатенко О. В., Федчук С. І., Шпильківською О. В.) було організовано і проведено дискусії щодо актуальних питань фінансового права із студентами Національного університету ДПС України.

- 20 травня з 10.00 до 13.00 було проведено День відкритих дверей Науково-дослідного інституту фінансового права та організовано виставку наукової літератури.

Студенти та випускники університету мали змогу: відвідати виставку наукових праць; ознайомитися з науковими розробками інституту; поспілкуватися з провідними науковцями у галузі фінансового права; розкрити свій науковий потенціал; ознайомитися із особливостями робочого процесу у науковій установі.

1.2. 10 червня 2011 року проведено засідання круглого столу „Правові засади розвитку місцевих фінансів в Україні”, яке відбувалося у межах виконання фундаментальної науково-дослідної роботи.

У круглому столі взяли участь 57 учасників (з них: 18 докторів наук; 35 кандидатів наук) з понад 20 установ, організацій та вищих навчальних закладів, зокрема: Державної податкової служби України; Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету ДПС України; Науково-дослідного інституту фінансового права Національного університету ДПС України; Інституту економіко-правових досліджень НАН України; Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Національного університету ім. Т. Г. Шевченка; Національної академії прокуратури України; Академії муніципального управління; Міської державної адміністрації міста Севастополя; Київського національного торговельно-економічного університету; Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьк та ін.

На обговорення було винесено питання:

1. Місцеві бюджети: реалії та перспективи.

2. Доходи та видатки місцевих бюджетів за Бюджетним кодексом України: результати нововведень.

3. Місцеві податки і збори у контексті Податкового кодексу України.

4. Правове регулювання міжбюджетних відносин.

5. Юридична відповідальність у місцевих фінансів.

За результатами проведення круглого столу сформовано рекомендації:

„За напрямом „Місцеві бюджети: реалії та перспективи”:

Ключовим питанням вирішення проблеми зміцнення доходної частини місцевих бюджетів повинно стати питання про кінцеву мету фінансової діяльності органів місцевого самоврядування – задоволення потреб жителів села, селища, міста та ефективного управління місцевими фінансовими ресурсами. Таке управління має здійснюватися не тільки шляхом передачі частини доходів до місцевих бюджетів, а й через перегляд складу видатків місцевих бюджетів, які забезпечують задоволенння потреб місцевих жителів. Зміцнення місцевих бюджетів полягає не тільки у збільшенні їх доходної частини, а й у збалансуванні надходжень і витрат, що дозволить створити єдиний, цілісний механізм управління місцевими бюджетами і зробити їх основною ланкою соціально-економічних перетворень на місцях.

За напрямом „Доходи та видатки місцевих бюджетів за Бюджетним кодексом України: результати нововведень”

До прийняття нової редакції Бюджетного кодексу України спостерігалося  зменшення часток доходів і видатків місцевих бюджетів у ВВП: у 2005 році цей показник за доходами становив 8,2 %, у 2010 році 6,9 %; за видатками – 10,9 % та 6,9 % відповідно. Це означало, що з кожним роком зменшувалася участь місцевого самоврядування у розв’язанні актуальних проблем розвитку держави та свідчило про низький рівень незалежності органів місцевого самоврядування.

Забезпечення видатків доходами становило у 2004 році 58,8 %, а в 2010 році –52,9 %. Найбільше значення вказаного показника було у 2007 році, коли він становив 60,5 %, починаючи з цього періоду спостерігається тенденція спаду.

За підсумками першого кварталу поточного року можна зробити кілька висновків щодо стану місцевих бюджетів в умовах дії нової редакції Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України:

– зміни з прийняттям ПК України призвели до певного збільшення доходної частини місцевих бюджетів, приблизно до 5–10 %, в основному за рахунок ефективного використання земельних ресурсів;

– у багатьох великих містах України спостерігається стійка тенденція до зростання податкових надходжень, зокрема, з податку на доходи фізичних осіб, що обумовлено, з одного боку, зростанням економічної активності підприємств, певним поліпшенням їх фінансового стану, а з іншого – ефективною діяльністю податкових органів, спрямованої на зменшення частки тіньової або неформальної економіки;

– в економічно активних містах і містах з помірною економічною активністю при неефективному господарюванні з боку органів місцевого самоврядування, відсутності взаємодії з податковими органами, можливе недоотримання коштів від плати за землю та від інших джерел;

– в містах з депресивною економікою при ефективному господарюванні наповнення місцевих бюджетів можливе за рахунок альтернативних податку з доходів фізичних осіб джерел, наприклад, плати за землю;

– місцеві податки і збори, податок на прибуток, як і раніше, не мають для місцевих бюджетів істотного бюджетоутворюючого значення.

За напрямом „Місцеві податки і збори у контексті Податкового кодексу України”

Позитивним є те, що до переліку місцевих податків і зборів додано податок на нерухоме майно фізичних осіб, який повинен бути вагомим фінансовим ресурсом місцевих органів влади. Такий податок надасть змогу перерозподіляти кошти, встановлюючи залежність між обсягами місцевих бюджетів і економічними процесами в регіоні (ступенем розвитку ринку нерухомості, ефективним використанням майна тощо), що стимулюватиме органи місцевої влади створювати сприятливі умови для розвитку підприємництва.

В Україні доцільно надати статусу місцевих окремим загальнодержавним податкам, шляхом введення місцевих акцизів на тютюнові та алкогольні вироби, що також додатково обмежувало б вживання шкідливих для здоров’я людини товарів. При цьому доходи від вказаних акцизів повинні мати цільове використання, зокрема спрямовуватися на фінансування місцевих спортивно-оздоровчих програм.

Доцільно включити до системи місцевого оподаткування екологічні податки. При цьому потрібно ввести екологічні податки на продукти, які забруднюють навколишнє природне середовище. Такі податки ввійдуть до ціни відповідних продуктів і їхнє застосування не тільки сприятиме зниженню загального рівня забруднення, а й стимулюватиме виробництво нової, екологічно чистої продукції.

За напрямом „Правове регулювання міжбюджетних відносин”

Фінансова незалежність органів місцевого самоврядування полягає у закріпленні за місцевими бюджетами відповідних ресурсів, при цьому місцеві бюджети мають бути відокремленні від державного.

У цьому зв’язку, у спеціальному бюджетному законодавстві має передбачатися перелік доходів місцевих бюджетів; органи місцевого самоврядування повинні наділятися певним рівнем свободи у прийнятті рішень щодо розміру власних доходів, які не враховуються при визначені обсягів міжбюджетних трансфертів; розмір власних доходів повинен відповідати обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, а також потребам, планам розвитку територіальної громади, розвитку відповідного регіону; органи державної, зокрема виконавчої, влади не повинні втручатися у процес управління місцевими фінансами, якщо тільки цей процес не виходить за межі правового регулювання або якщо інші випадки не визначені законом.

1.3. У межах виконання науково-дослідної роботи „Розробка методики наповнення інформаційного сховища даних державної податкової служби в межах запровадження інформаційно-аналітичної системи ДПС у національному масштабі та з урахуванням відповідного міжнародного досвіду” 24 червня 2011 року проведено круглий стіл „Інформаційне сховище даних ДПС України: міжнародний досвід та національні тенденції”, учасниками якого стали 38 осіб.

Тематичні напрями роботи круглого столу:

1. Актуальні проблеми формування звітності щодо стану розрахунків платників податків з бюджетом в умовах функціонування ІСД.

2. Міжвідомчий інформаційний обмін: стан, проблеми, перспективи.

3. Віртуальний „Кабінет платника податків”: доцільність та перспективи функціонування.

4. Методичні підходи до наповнення показниками інформаційного сховища даних ДПС України.

За результатами роботи круглого столу заплановано публікацію наукових праць, а також сформовано рекомендації:

1. „Сховище даних – це корпоративний інформаційний ресурс, призначений для зберігання, оперативного отримання інтегрованої інформації за всіма видами діяльності органів Державної податкової служби України і виконання на його основі функції податкового адміністрування. Крім того, сховище даних інтегрує інформацію, наявну у різнорідних базах даних (про економічні, статистичні, соціальні та інші характеристики суб’єктів і об’єктів податкового процесу), в єдину остаточну базу даних, оптимально спроектовану для підтримки процесу ухвалення управлінських рішень.

2. Технологія функціонування інформаційно-аналітичної системи податкової служби полягає в тому, що дані надходять з різних внутрішніх та зовнішніх джерел відповідно до встановленого регламенту, форм і макетів звітності. Вся ця інформація перевіряється, узгоджується, перетворюється і розміщується у сховищі даних. Після цього користувачі (за допомогою спеціалізованих інструментальних засобів) отримують необхідну їм інформацію для побудови таблиць, графіків, які використовуються у процесі прогнозування, моделювання і виконання інших завдань.

3. Сховище реалізується у вигляді реляційної бази даних, що працює під управлінням достатньо могутньої реляційної СУБД. Така СУБД повинна підтримувати ефективну роботу з терабайтними об’ємами інформації, мати розвинені засоби обмеження доступу, забезпечувати підвищений рівень надійності і секретності, відповідати необхідним вимогам по відновленню і архівації тощо.

4. Метою ефективного наповнення інформаційного сховища даних ДПС України є забезпечення частки платників податків, які подають податкову звітність в електронному вигляді, до 100 %. Пряме внесення відомостей платником податків з автоматичним контролем зменшить кількість випадків введення помилкових даних.

5. Вивчення досвіду зарубіжних країн щодо створення і функціонування сховища даних органів податкової служби спонукало до таких пропозиції:

5.1. Сховище даних Державної податкової служби України у перспективі повинне сприяти можливості юридичним і фізичним особам, використовуючи канали телекомунікації, в режимі он-лайн переглядати стан своїх особових рахунків, вносити зміни до реєстраційних даних, перевіряти легальність діяльності своїх партнерів і контрагентів, а також подавати податкові звіти в електронній формі, які можна безкоштовно скачати з веб-сайту ДПС України і встановити на свій комп’ютер.

В інформаційних системах органів ДПС України доцільно передбачити функцію, яка дозволить платникам податків переглянути статус платників податків (наприклад, бізнес призупинено/закрито), тип платника податків (мале підприємство, на спрощеній системі оподаткування, бізнес на загальних підставах) тощо.

5.2. Крім того, до ДПС України (за прикладом США) повинні надходити дані від усіх пристроїв реєстрації руху фінансових потоків: у банківській системі, супермаркетах, інших торгових закладах, біржах, закладах реєстрації операцій з нерухомістю, митних установах, оптових організаціях та інших пунктах, де здійснюються операції з фінансами.

5.3. За прикладом Італії доцільно використовувати такі джерела даних для сховища даних:

- Фінансові контракти та операції. База щомісячно повинна оновлюватися банками та іншими фінансовими установами, які передають дані щодо кожного контракту та одиничної операції зі своїми клієнтами. Цей архів має бути недоступний для перегляду й аналізу без дозволу керівника регіонального або центрального підрозділу обліку.

- Пенсії та соціальні відрахування. Інформація використовується для перевірки доходів, зазначених у податкових деклараціях.

- Комунальні угоди. База щорічно повинна оновлюватися комунальними компаніями (енергетичними, телефонними, водопровідними тощо) з метою оцінки реальних доходів від нерухомості.

- Страхові угоди. База повинна оновлюватися щороку страховими компаніями. До неї повинні надходити дані про тип страхування, суми та інші подробиці страхових угод з метою подальшої звірки з податковими деклараціями.

- Перекази коштів за кордон/із-за кордону. База повинна щорічно оновлюватися банками, включаючи інформацію про купівлю-продаж акцій і цінних паперів.

- Дозволи та ліцензії, видані державними установами. Повинна щорічно оновлюватися відповідними установами.

- Інформація щодо нерухомості повинна оновлюватися в режимі реального часу. База, у якій зазначаються всі подробиці, що стосуються нерухомості: тип будинку чи ділянки, кадастрова категорія, кадастровий дохід, кадастровий ідентифікаційний номер, адреса, назва власності.

- Власники рухомого майна. Відповідними органами щорічно повинні оновлюватися дані щодо типу, потужності та інших параметрів рухомого майна.

5.4. За прикладом Південної Кореї (де використовується система Hometax) у найкоротші терміни в ДПС України потрібно передбачити (з внесенням відповідних змін до законодавчих і нормативно-правових актів України) електронну видачу податкових документів, які формуються за допомогою спеціальних інтелектуальних технологій – Свідоцтва про реєстрацію платника податків, акту про податкову заборгованість тощо.

5.5. Доцільним є впровадження досвіду системи Hometax, яка пропонує автоматичні податкові калькулятори, щоб допомогти платникам податків розрахувати суми податків.

5.6. За прикладом системи TASTSELV, яка функціонує у Данії, платники податків не повинні у перспективі зберігати свої документи у паперовому вигляді. Вони повинні мати змогу знайти податкової декларації, річні розрахунки та інші податкові дані в особистій податковій папці, доступній через мережу Інтернет.

Ця ж система дозволяє одразу сформувати щорічний баланс. Якщо у платників податків наявні переплати податків, вони автоматично переводяться на їх банківський рахунок.

Впровадження таких же механізмів у діяльність податкової служби України дозволить працівникам податкової служби сконцентрувати свою увагу на аналізі й оцінці платників податків.

5.7. За прикладом Узбекистану вітчизняні платники податків повинні мати змогу отримати послуги щодо:

– інформації про взаєморозрахунки з бюджетом та позабюджетними фондами. Для цього, зокрема в Узбекистані, здійснено автоматизацію процесів формування актів звірок з бюджетом та позабюджетними фондами на заданий період часу, а також автоматизацію формування та надання копій карток особових рахунків по податках і платежах за будь-який звітний період;

– видачі платникам податків виписки з плану-графіка перевірок господарюючих суб’єктів контролюючими органами на відповідний період. Платник податків повинен мати можливість отримати інформацію про наявність (або відсутність) своєї організації у плані-графіку перевірок на заданий період, строки проведення перевірки і перелік контролюючих органів, які беруть участь у перевірці.

5.8. У перспективі необхідно створити широке інформаційне середовище через використання інфраструктури мобільного зв’язку, iPhone, iPad для надання платником податків послуг у будь-який час у будь-якому місці.

Зокрема, отримання повідомлень про повернення податків, інструкцій тощо – за допомогою мобільних текстових повідомлень. Крім того, обслуговування платників податків доцільно здійснювати через відео-консалтинг та онлайн-чат.

5.9. Платники податків, які здійснили електронне декларування, повинні мати змогу автоматично підключитися до системи, де вводиться назва обслуговуючого банку, номер банківського рахунку та пароль, з метою перерахування всієї суми податків одразу за призначенням.

Детальну розробку цього механізму можна буде реалізувати у процесі виконання Науково-дослідним інститутом фінансового права НДР на тему „Розробка спрощеної моделі сплати податків і зборів та обліку платежів в інформаційній системі органів ДПС”.

5.10. Унаслідок значної автоматизації процесу обробки податкової звітності закономірним у перспективі є скорочення персоналу відповідних підрозділів органів ДПС України, наприклад у США систему обслуговує тільки один адміністратор та чотири особи допоміжного персоналу, а у Новій Зеландії – адміністратор і 6 чоловік допоміжного персоналу.

6. На підставі вивчення досвіду провідних зарубіжних держав та аналізу сховища даних ДПС України зроблено висновок, що у рамках сховища даних доцільне функціонування таких інформаційних систем, як Єдина система аналітичної звітності та Система управління ризиками (включаючи підсистеми єдиного камерального контролю і автоповернення ПДВ).

7. Враховуючи той факт, що в Україні (за прикладом багатьох європейських країн) використовується набір програмних продуків Оracle Business Inteligence зроблено наголос на питаннях розмежування доступу до інформаційних панелей сховища даних на основі ролей – з метою дотримання безпеки при організації доступу до сховища даних.”

1.4. 23 вересня 2011 року на базі НДІ фінансового права відбулося засідання круглого столу „Адаптація податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу: стан, проблеми та перспективи” у межах виконання науково-дослідної роботи „Імплементація (адаптація, гармонізація, уніфікація) податкового законодавства до вимог європейського законодавства. Проблеми та шляхи вирішення”.

У роботі круглого столу взяли участь 45 осіб з 15 установ, організацій та вищих навчальних закладів, зокрема: Державної податкової служби України; Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету ДПС України; Науково-дослідного інституту фінансового права Національного університету ДПС України; Вищого адміністративного суду України; Львівського національного університету ім. Івана Франка; Національної академії прокуратури України; Європейського університету; Донецького державного університету управління; Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського; Харківського національного університету внутрішніх справ.

Тематичні напрями роботи круглого столу:

1. Податкова гармонізація: теоретичні та прикладні аспекти.

2. Податковий кодекс України як результат адаптації податкових норм Європейського Союзу.

3. Організаційно-правові заходи забезпечення європейської інтеграції: цілі та перспективи.

За результатами роботи круглого столу заплановано публікацію наукових праць, а також сформовано проект рекомендацій:

„Учасники засідання круглого столу дійшли спільної думки, про те, що необхідно продовжити прикладні і фундаментальні дослідження щодо адаптації податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Крім того, учасниками засідання обговорювались питання, щодо діяльності податкових і митних органів, яка пов’язана із застосуванням законодавчих норм, направлених на уніфікацію податкового законодавства. Учасниками круглого столу відзначено, що держава поступово виконує свої зобов’язання щодо гармонізації податкового законодавства України.

Розроблені рекомендації передбачають:

‒ щодо напрямів реформування податкової системи в контексті прийняття Податкового Кодексу України, то для створення відповідних умов підвищення конкурентноздатності економіки України на світовій арені держава повинна використовувати податкову систему як головний інструмент економічного впливу. Інтеграційні та глобалізаційні процеси висувають нові вимоги до податкової системи, реалізація яких можлива  тільки через прийняття законодавчих актів, які б враховували реальний стан економіки України;

‒ актуальною є проблема притягнення (за певних умов) до відповідальності платників, які в ланцюгу постачання товарів використовують  недобросовісних контрагентів. За Директивою Ради Європейського Союзу про спільну систему податку на додану вартість від 28.11.2006 р. № 2006/112/ЄС Держави-члени ЄС можуть установити, що особа, інша ніж особа, відповідальна за сплату ПДВ, несе солідарну й індивідуальну відповідальність за сплату ПДВ (ст. 205).

Отже, доцільним є внесення змін до Податкового кодексу України, направлених на реконструювання податкових наслідків, виходячи з фактичних відносин безвідносно до оцінки дійсності цивільного правочину, що додасть чіткості процесу побудови оподаткування за реальною подією, а не за угодою;

‒ з метою уникнення складностей у визначенні нормативно-правової бази та в процесі практичної реалізації положень щодо адміністрування митних платежів в Україні, необхідним є запровадження єдиного порядку стягнення податків  під час переміщення товарів через митний кордон України –пропонується перейняти досвід ЄС у сфері застосування правового інституту „митний борг”. Уніфікований порядок сплати митних платежів повинен бути закріплений в митному законодавстві України, що сприятиме прозорості та зрозумілості положень процесу оподаткування.

‒ з урахуванням позитивного досвіду, зокрема Німеччини, вважаємо за доцільне запропонувати доповнення ст. 38 Податкового кодексу України новим п. 38.4: „У випадку встановлення факту неналежного виконання податкового обов’язку платником податків, діяльність якого проводилась не у відповідності з розумною економічною причиною (діловою метою), такі факти не можуть враховуватися для цілей оподаткування. Під дію цієї норми не підпадає використання платником податків пільг, передбачених податковим законодавством”.

Запропоновані зміни дозволять забезпечити баланс публічних і приватних інтересів у сфері оподаткування як через збереження можливості платника податків законним чином мінімізувати податкові платежі у процесі здійснення власної господарської діяльності, так і дасть можливість податковим органам ефективно протидіяти випадкам неналежного використання норм податкового законодавства.

Учасниками круглого столу відзначено, що гармонізація податкового законодавства України шляхом імплементації міжнародно-правових норм має розглядатися, як інструмент зміцнення реформ. Не можна просто наблизити національне законодавство до всього правового масиву (acquis communautaire) Європейського Союзу та міжнародних норм в цілому, доречним є проведення оцінки найактуальніших проблем податкової сфери України та пошук європейської моделі для їх вирішення.

Для гармонізації норм національного податкового права з міжнародними принципами та нормами рекомендується встановити чітку пріоритетність робіт, конкретних виконавців та джерела їх фінансування.”

1.5. 4−7 жовтня 2011 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Фінансове право у ХХІ сторіччі: здобутки та перспективи”, присвячена 10-річчю наукової установи. У роботі конференції взяли участь 221 учасник з України, Російської Федерації, Польщі, Великобританії, Франції, Німеччини, Республіки Таджикистан, Грузії, серед яких: 47 докторів і 89 кандидатів наук, 34 професори і 53 доценти.

Актуальність тематики конференції привернула увагу вчених з відомих наукових та навчальних установ Європи і Російської Федерації: Інституту політології, Королівського інституту міжнародних відносин, Американського університету Парижа, ABEQ Академії, Опольського університету, Московської державної юридичної академії імені О. Є. Кутафіна, Російської правової академії Міністерства юстиції Російської Федерації, Саратовського державного соціально-економічного університету, Саратовської державної академії права, Всеросійської державної податкової академії Міністерства фінансів Російської Федерації, Російської академії правосуддя, Поволзького кооперативного інституту (філіал) Російського університету Кооперації, Уральської державної юридичної академії, Московського державного інституту міжнародних відносин МЗС Росії, Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, Національного дослідницького університету „Высшая школа экономики”, Курського державного університету, Російського університету дружби народів, Воронезького державного університету, Московського державного університету приладобудування та інформатики, Грузинського технічного університету, Міжнародної академії соціально-економічних наук, НДІ „Фінанси” при Міністерстві фінансів Республіки Таджикістан.

Українська школа фінансового права була представлена науковцями з провідних наукових та навчальних закладів: Науково-дослідного інституту фінансового права, Національного університету ДПС України, Національної академії правових наук України, Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, Українського державного університету фінансів і міжнародної торгівлі, Університету банківської справи Національного банку України, Київського національного економічного університету, Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ, Інституту економіки природокористування і стійкого розвитку Національної академії наук України, Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, Харківського національного університету внутрішніх справ, Черкаського інституту банківської справи Національного банку України, НДІ державного будівництва і місцевого самоврядування Національної академії правових наук України, НДІ земельних ресурсів і правознавства Національного університету біоресурсів і правознавства, Національної академії Служби безпеки України, Київського університету ринкових відносин, Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, Львівського національного університету імені І. Я. Франка, Академії муніципального управління, Національного університету „Юридична академія України імені Ярослава Мудрого”, Національного університету „Одеська юридична академія”, Університету економіки і права „КРОК”, Міжрегіональної академії управління персоналом, Хмельницького університету управління і права, Міжнародного науково-технічного університету імені Ю. Бугая, Чернігівського державного інституту економіки та управління, НДІ інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, Навчально-наукового інституту права і психології Національної академії внутрішніх справ, Класичного приватного університету, Сумського державного університету, Київського міжнародного університету, Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України, Бердянського університету менеджменту і бізнесу, Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, Кримського юридичного інституту Національної академії імені Ярослава Мудрого, Донецького університету економіки і права, Інституту підготовки кадрів Національної академії прокуратури України, Університету „Україна”, Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича.

Приймали активну участь в обговоренні основних питань конференції практичні співробітники – представники усіх гілок влади: Верховної ради України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової служби України усіх рівнів, Державної казначейської служби України, Вищого адміністративного суду України, господарського суду у Харківській області, Пенсійного фонду України та інших.

Тематичні напрями роботи конференції:

1. Наука фінансового права в умовах глобалізації.

2. Концептуальні засади розвитку фінансового права у ХХІ сторіччі.

3. Правове забезпечення бюджетних відносин в умовах виходу з економічної кризи.

4. Правове регулювання суспільних відносин у сфері оподаткування на сучасному етапі.

5. Правові засади організації фінансового контролю та фінансово-правової відповідальності.

6. Фінансово-правове регулювання ринків фінансових послуг та грошового обігу.

7. Фінансове право як навчальна дисципліна: сучасний стан та перспективи розвитку.

За результатами проведення наукового заходу опубліковано збірник наукових праць (частина 1), готується до видання 2 частина збірника наукових праць та схвалено рекомендації конференції:

„Учасники конференції дійшли спільної думки щодо необхідності вдосконалення понятійного та категоріального апарату фінансового права. З погляду на необхідність та доцільність оновлення категоріального апарату майже всіх підгалузей та правових інститутів фінансового права учасники конференції рекомендують:

1) зосередити увагу юристів-науковців та юристів-практиків на необхідності уніфікації понять, які вживаються в юридичній науці та використовуються на практиці у правових актах держави і місцевого самоврядування, з метою уникнення юридичних колізій у нормативно-правових актах, що регулюють публічні фінанси в Україні;

2) переглянути сучасний категоріальний апарат фінансового права з метою його оновлення на основі останніх досягнень юристів-науковців, які присвятили свої наукові розробки дослідженню зазначеної проблеми;

3) вживати новий, визнаний у науковій літературі категоріальний апарат фінансового права, нові визначення базових понять у всіх підгалузях та інститутах фінансового права при написанні: підручників, навчальних посібників з фінансового права, методичних рекомендацій.

Крім того, учасниками конференції обговорювались питання щодо діяльності податкових і митних органів, пов’язаної із забезпеченням виконання бюджетів по доходах. Учасниками конференції розроблено такі рекомендації:

З напряму „Правове регулювання суспільних відносин у сфері оподаткування на сучасному етапі”

1. З прийняттям Податкового кодексу України почалась нова ера розвитку податкового законодавства, що викликала хвилю дискусій по кожному конкретному податку, процесу адміністрування, взаємовідносинах між платниками податків та податковими органами.

Особлива увага при удосконаленні норм Податкового кодексу України повинна акцентуватися на мінімізації відсильних норм, які ускладнюють розуміння податкового законодавства.

2. Для забезпечення ефективного розвитку територій, доцільно сформувати сучасні механізми управління, які б ураховували особливості функціонування природних ресурсів у фінансовому просторі. Йдеться про необхідність надання природним ресурсам фінансової форми та забезпечення їх ефективного проходження через адекватну фінансову інфраструктуру. Такий підхід передбачає здійснення реальної оцінки цінності, вартості та ціни природних ресурсів. Саме після цього останні можуть відігравати роль стратегічного потенціалу та впливового фактора забезпечення сталого розвитку територій, для цього необхідно забезпечити ефективний правовий і фінансовий захист як для власників ресурсів, так і для потенційних інвесторів.

Учасниками конференції відмічено, що звільнення від сплати пені можливе виключно за процедурою податкового компромісу. Крім пені, до способів забезпечення виконання податкового зобов’язання потрібно віднести: податкову заставу, податкову поруку, адміністративний арешт активів платників податків.

З напряму „Фінансово-правове регулювання ринків фінансових послуг та грошового обороту”

Запропоновано вдосконалити нормативне регулювання системи управління операційними ризиками через скорочення переліку правових норм. Консолідація правового забезпечення стимулюватиме комерційні банки до підвищення якості надаваних послуг і стабільності банківської системи.

Проаналізувавши різні підходи до визначення елементів юридичного складу прибуткового податку за кордоном, науковці встановили такі тенденції розвитку прибуткового оподаткування: 1) відмова від індивідуального прибуткового оподаткування доходів фізичних осіб на користь подружнього і сімейного; 2) розширення бази прибуткового податку шляхом включення сум, що раніше не оподатковувалися даним податком; 3) використання прогресивного методу оподаткування.

Учасниками конференції враховано перспективи подальшого розвитку економіки України та просування фінансових установ у напрямі зарубіжних фінансових ринків, а саме необхідність у забезпеченні формування оптимальної структури оподаткування. Вона повинна бути зрозумілою, чіткою, не переобтяженою додатковими інформаційними технологіями, а також не повинна призводити до розширення інформаційної бази фінансової установи. Ідеться про максимальне зближення вимог різних регулюючих органів (та відповідних інформаційних систем) щодо трактування сутності й визначення результатів фінансових операцій учасників фінансового ринку.

З напряму „Правові принципи організації фінансового контролю та фінансово-правової відповідальності”

Учасники конференції вважають, що на сьогодні в Україні, відповідно до Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю та Плану заходів щодо її реалізації, здійснюється реформування вітчизняної системи державного внутрішнього фінансового контролю відповідно до європейських стандартів.

Пропонується прийняття Хартії внутрішнього аудиту з метою врегулювання окремих положень постанови Кабінету Міністрів України стосовно відносин між керівником служби внутрішнього аудиту і керівником державного органу та відповідальності кожної зі сторін. Типове положення про службу внутрішнього аудиту в органах державного сектору доцільно прийняти для деталізації положень постанови Кабінету Міністрів України щодо завдань та функціональних обов’язків служби внутрішнього аудиту в органах державного сектору, повноважень її керівника та вимог до його професійно-кваліфікаційного рівня.

Як показує світовий досвід, доцільно передбачити чіткий розподіл відповідальності між керівниками всіх рівнів управління та співробітниками центральних органів виконавчої влади стосовно системи внутрішнього контролю у стандарті з внутрішнього контролю у державному секторі, виданому Міністерством фінансів України. У даному документі доречно вказати такі положення:

– керівництво органу несе повну відповідальність, яка не може бути ним делегована (навіть за часткового делегування повноважень підлеглій особі), за розробку, упровадження та ефективне функціонування системи внутрішнього контролю, її постійний моніторинг та за необхідності модифікацію, а також періодичну оцінку внутрішніми аудиторами результативності здійснення внутрішнього контролю;

– співробітники, як безпосередні учасники внутрішнього контролю, несуть часткову відповідальність за його дієвість у межах виконання своїх повноважень, визначених у посадових інструкціях та формування інформації, необхідної для функціонування відповідних систем контролю і підзвітності.

Доцільно чітко окреслити доктрину законодавчого та навчально – методичного забезпечення економічної політики держави у сфері фінансового моніторингу, а також визначити сферу діяльності Цен­тру з підготовки кадрів фінансо­вої розвідки, намітивши подальші шляхи пріоритетного розвитку цього навчаль­ного закладу в Україні.

Запропоновано розширити у Кодексі України про адміністративні правопорушення перелік порушень бюджетного законодавства, з подальшим уточненням норм Кримінального кодексу України, які передбачають кримінальну відповідальність за злочини у бюджетній сфері. Доцільно внести зміни  до бюджетного законодавства в частині вичерпного переліку неправомірних дій, при настанні яких наступає фінансово-правова відповідальність. Запровадження адміністративної відповідальності для юридичних осіб вирішить проблеми сучасного українського законодавства, зокрема чіткого нормативного визначення та закріплення ефективного процесуального механізму її застосування.

Учасники конференції дійшли думки про створення єдиного банку фіскальної інформації щодо ймовірних об’єктів оподаткування, забезпечення функціонування автоматизованої системи накопичення інформації про окремі групи платників податків, а також запровадження сучасних комп’ютерних технологій податкового контролю, уніфікацію кількості та якості інформації, яка повинна бути відображена в актах перевірок щодо окремих видів операцій.

З напряму „Правове забезпечення бюджетних відносин в умовах виходу з економічної кризи”

У цілому, на конференції відмічено, що першочерговим кроком з удосконалення нормативно-правової бази, що направлена на вихід з економічної кризи, у сфері здійснення місцевих запозичень повинне бути прийняття спеціального законодавчого акта у цій сфері, що має стати рамковим законом, у якому буде врегульований весь комплекс питань, пов’язаних із здійсненням в Україні запозичень до місцевих бюджетів. Результати очевидні – місцеві бюджети отримають ресурси, а органи місцевого самоврядування будуть забезпечені доступом до міжнародних ринків запозичень. Гармонізація українського фінансового законодавства з міжнародними критеріями і вимогами є ще одним завданням, що стоїть перед Україною. Інтеграція є неможливою за відсутності відповідного фінансового законодавства, без якого нормальний розвиток міжнародних фінансових відносин буде ускладненим.

Украй необхідним є організаційне забезпечення, яке полягає у відповідній взаємодії з міжнародними фінансовими інституціями, що є головними ідеологами функціонування міжнародної фінансової системи. Членство в цих інституціях і співпраця з ними є важливим чинником визнання тієї чи іншої країни міжнародною фінансовою спільнотою. Тільки за таких умов можлива повноцінна фінансова інтеграція.

З напряму „Фінансове право як навчальна дисципліна: сучасний стан та перспективи розвитку” необхідно здійснити адаптацію вітчизняної системи освіти до європейської, яка б визначила підходи до створення єдиного європейського освітнього простору. Студентам необхідно надати базові системні знання у галузі бухгалтерсько-фінансових технологій, економічного та фінансового аналізу, бюджетної та податкової політики, основ біржової діяльності та інформаційного забезпечення.

Такі форми навчання дозволять закріпити теоретичні знання і розвинути навички практичної роботи у студентів, що сприятиме залученню активних і здібних студентів до наукової роботи.

З напряму „Концептуальні принципи розвитку фінансового права в XXI столітті”

1. На сучасному етапі розвитку фінансового права постає питання щодо подальшого дослідження категорій, які використовуються у фінансовому законодавстві, та уточнення їх правової природи. Це стосується і категорії „зобов’язання”. Традиційно у юридичній науці інститут зобов’язань розглядався тільки як цивільно-правовий. Разом з тим фінансове законодавство використовує поняття „бюджетне зобов’язання”, „податкове зобов’язання”, „безумовні зобов’язання Національного банку України”, що зумовлює потребу у дослідженні цих понять, визначенні їх сутності, з’ясуванні змісту поняття „зобов’язання” як фінансово-правової категорії тощо.

2. Учасниками конференції зазначено, що останнім часом в Україні спостерігається тенденція до розмежування повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Особливо помітні зрушення здійснюються у бюджетному та податковому законодавстві. У цьому зв’язку фінансові відносини, що складаються на місцевому рівні, потребують подальшого врегулювання, а саме: конкретизації ролі та методів фінансової правотворчості; оптимізації державного управління фінансами на місцевому рівні; уточнення повноважень та засад функціонування органів, які здійснюють фінансову діяльність тощо.

Забезпечення фінансової стабільності в Україні має здійснюватися на основі державної підтримки та стимулюванні місцевого самоврядування.

З напряму „Наука фінансового права в умовах глобалізації”

У науці “Фінансове право” назріла необхідність у перегляді підходів до здійснення публічних видатків виключно як до фінансування на безвідплатній та безповоротній основі. Таке положення аргументується виникненням в умовах ринкових відносин таких явищ, як бюджетне кредитування та бюджетне інвестування, що полягають у виділенні бюджетних коштів саме на поворотній, а іноді – платній основі.

1. Рекомендується у зв’язку з постійними змінами в законодавстві і в юридичній та економічній науках, уточнити категорії „метод фінансового контролю”.

2. Не залишився поза увагою учасників конференції той факт, що в економічно розвинених країнах і приватизація, і націоналізація вважаються законодавчо закріпленими (у тому числі на конституційному рівні) формами управління публічною власністю. Вони відносяться до предмета регулювання публічного права і вивчаються в межах економічного (адміністративного економічного) права. Рекомендовано закріпити застосування вказаної практики у вітчизняному законодавстві.

3. Учасники конференції дійшли згоди в питанні віднесення до предмета фінансово-правового регулювання, категорії „банківський кредит”. Учені у галузі фінансового права вважають, що відносини у сфері кредитної діяльності банків є невід’ємною складовою предмета фінансового права, оскільки правове регулювання відносин у сфері мобілізації, розподілу й використання кредитних ресурсів спрямоване на: здійснення контролю за збільшенням грошової маси; забезпечення потреб суспільства та держави у стабільній банківській системі; обґрунтований розподіл кредитних ресурсів в економіці країни, що сприяє безперервності їх відтворення.

4. Учасники конференції дійшли спільної думки про необхідність продовжити і розширити фундаментальні дослідження щодо визначення  місця банківської системи в науці фінансового права. Потребує удосконалення існуюча нормативно-правова база щодо судового переслідування осіб, які винні у відмиванні коштів, здобутих злочинним шляхом. Варто розробити відповідні обмеження доступу до банківської та комерційної таємниці; підвищити роль інститутів валютного регулювання через чітке окреслення у законодавстві повноважень та функцій державних органів у сфері валютних відносин.”
 
1.6. 10 листопада 2011 року у межах виконання науково-дослідної роботи „Розробка спрощеної моделі сплати податків і зборів та обліку платежів в інформаційній системі ДПС” на базі НДІ фінансового права відбулося засідання круглого столу на тему „Адміністрування облікових та звітних показників надходження податків і зборів в органах ДПС”. У роботі круглого столу взяли участь 48 наукових та практичних працівників з Міністерства фінансів України; Державної казначейської служби України; Управління обліку та звітності Департаменту прогнозування, обліку та звітності ДПС України; Департаменту розвитку та модернізації державної податкової служби ДПС України; начальники відділів обліку та звітності ДПА у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Полтавській, Сумській, Херсонській областях та м. Києва; науковці провідних навчальних закладів з різних регіонів України.

Тематичні напрями роботи круглого столу:

1. Облік платежів до бюджету в контролюючих органах: стан та напрями вдосконалення.

2. Удосконалення координації процесів в органах ДПС України з внутрішніми та зовнішніми суб’єктами.

3. Використання та модернізація інформаційних і комп’ютерних систем в процесі обліку платежів до бюджету та підготовки відповідної звітності.

За результатами роботи підготовлено до друку збірник тез наукових доповідей.

Учасники науково-практичного круглого столу ухвалили проект рекомендацій, які будуть упроваджені у практичну діяльність та подальші наукові дослідження:

„Подальший розвиток Державної податкової служби України в умовах перетворень, що проходять у суспільстві, має здійснюватися при активній взаємодії платників податків, структурних підрозділів органів ДПС України, Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів України, наукових установ. У цьому зв’язку доцільно провести прикладні наукові дослідження щодо удосконалення податкового законодавства України, упровадження нових інформаційних та комп’ютерних систем у процесі обліку платежів, які надійшли до бюджету, модернізації роботи з подання податкової звітності.

Нагромаджений органами ДПС України інформаційний матеріал та практичний досвід у поєднанні з теоретико-методологічною базою науковців є суттєвим потенціалом для вирішення питань удосконалення податкових відносин та створення сприятливого податкового клімату. Важливим і  своєчасним є процес інформаційного обміну матеріалами, які містять наукову новизну та мають практичне спрямування, між науковцями та практиками, у зв’язку з цим учасниками круглого столу розроблені такі рекомендації:

– розробка та впровадження системи „Податковий блок”, створить технічні умови для застосування в Україні ефективної, прозорої та простої системи сплати податків − Єдиного рахунку. Ця система дозволить платнику податків одним платіжним дорученням сплатити грошові зобов’язання з усіх податків та зборів, запобігатиме виникненню помилок при перерахуванні коштів та допоможе уникнути ситуації, коли в одного платника податків одночасно по одному податку обліковується переплата, а по іншому – податковий борг;

– при введенні системи Єдиного рахунку необхідно створити технічні умови для автоматичної видачі довідок платникам податків в розрізі різних податків та автоматизувати обмін інформацією між податковою службою й іншими установами;

– у контексті євроінтеграційних прагнень України, що включають у себе імплементацію українського законодавства до європейського, поставлено завдання адаптації Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 11 від 14.01.2011 р., до Бюджетної класифікації доходів, розробленої Міжнародним валютним фондом GFS 2001 (Статистика державних фінансів), а саме: скорочення кількості кодів бюджетної класифікації через їх об’єднання за базою оподаткування та усунення деталізації окремих видів доходів;

– розробка та реалізація нормативно-правових актів щодо удосконалення системи заходів забезпечення дотримання митного, податкового, бюджетного та валютного законодавства сприятиме попередженню, виявленню і припиненню злочинів та правопорушень у митній, податковій та інших сферах;

– уніфікація інформації, що використовується при проведенні заходів податкового та інших видів контролю, реалізації спільних технологічних рішень щодо обміну інформацією та її захисту, розробка спільних інструктивних і методичних документів з проведення перевірок платників податків, учасників зовнішньоекономічної діяльності, осіб, що здійснюють діяльність у галузі митної справи, сприятимуть наповненню бюджетів, економічному зростанню держави та добробуту її громадян;

– у межах проекту „Модернізація державної податкової служби України – 1” доцільно продовжити роботу щодо створення інформаційної системи, яка передбачає впровадження в органах ДПС України централізованої бази даних. Основною функціональною можливістю зазначеної системи буде отримання/передача інформації в режимі on-line. При цьому отримання інформації про фізичних та юридичних осіб між усіма суб’єктами інформаційних відносин буде здійснюватися з чітким розмежуванням (відповідно до законодавства) прав доступу до такої інформації. Реалізація даного проекту сприятиме консолідації податкової інформації, скороченню затрат на обслуговування інформаційних систем, а також забезпеченню швидкої адаптації до змін законодавчої бази.

Усі перераховані заходи дозволять забезпечити баланс приватних та державних інтересів у сфері оподаткування: з одного боку, спрощення системи подання податкової звітності для платників податків допоможе ефективніше розподіляти час та уникати помилок при її заповненні, а з іншого – упровадження новітніх інформаційних систем дозволить через автоматизовану обробку та аналіз даних виявляти можливі ухилення від сплати податків, планувати обсяги податкових надходжень, вчасно та оперативно реагувати на ризикові операції, посилити відповідальність задіяних виконавців.”

1.7. 8−9 грудня 2011 року у межах виконання науково-дослідної роботи „Напрями удосконалення протидії діяльності фіктивних суб’єктів господарювання” на базі конференц-комплексу „Ірена” (м. Львів) відбулося виїзне засідання круглого столу на тему „Стан та перспективи протидії діяльності суб’єктів господарювання, які мають ознаки фіктивності”. У роботі круглого столу взяли участь 25 наукових та практичних працівників з різних регіонів України.

Тематичні напрями роботи круглого столу:

1. Нормативно-правове забезпечення протидії діяльності суб’єктів господарювання, які мають ознаки фіктивності.

2. Кримінально-правова, криміналістична, кримінологічна характеристика фіктивного підприємництва.

3. Організаційні, інформаційні та правові заходи протидії діяльності суб’єктів господарювання, які мають ознаки фіктивності.

За результатами роботи підготовлено до друку збірник тез наукових доповідей. Учасники круглого столу ухвалили проект рекомендацій:

„Працівникам податкової міліції про наявність діяльності фіктивних суб’єктів господарювання можуть свідчити такі ознаки:

1) незначний статутний фонд зареєстрованого суб’єкта підприємництва та визначення у статуті таких напрямів підприємницької діяльності, які потребують значних фінансових ресурсів;

2) надходження на розрахунковий рахунок підприємництва, безпосередньо після його державної реєстрації, значних сум грошових коштів;

3) укладання підприємством угод на виконання специфічних робіт (будівельних, ремонтних, конструкторських, дослідницьких тощо), за відсутності спеціального обладнання та фахового персоналу;

4) надання підприємництвом виключно інформаційно-довідкових послуг;

5) надання до податкових органів, безпосередньо після державної реєстрації суб’єкта підприємництва, податкової звітності про відсутність ведення підприємницької діяльності та відповідних об’єктів оподаткування;

6) участь у державній реєстрації суб’єкта підприємництва як засновників осіб, які викликають підозру у співробітників правоохоронних органів (осіб, які раніше брали участь у державній реєстрації суб’єктів підприємництва з ознаками фіктивності; осіб, які виконували обов’язки керівника підприємства, яке у подальшому було визнано фіктивним; осіб похилого віку; осіб, які страждають на тяжкі захворювання; студентів; осіб без постійного місця проживання; осіб, що були причетні до фіктивного банкрутства підприємств тощо);

7) сплата незначної суми податків при значних фінансових надходженнях на розрахунковий рахунок підприємства;

8) виконання одночасно різних за спрямуванням видів підприємницької діяльності (будівництво, інформаційно-довідкове забезпечення; закупка сільськогосподарської сировини від населення, виконання проектно-конструкторських робіт тощо);

9) фактична відсутність суб’єкта підприємницької діяльності за адресою, яка була зазначена під час державної реєстрації підприємства;

10) використання для державної реєстрації суб’єкта підприємництва юридичних адрес масової реєстрації підприємств;

11) формування, безпосередньо після державної реєстрації, значних зобов’язань з податку на додану вартість.

Проведене та обговорене в процесі круглого столу дослідження дозволило виокремити особливості тактики оперативного пошуку злочинної діяльності фіктивних суб’єктів господарювання:

1) на момент здійснення державної реєстрації суб’єктів господарювання створюється уява про законність виконуваних дій та бажання створити організаційно-правову форму підприємництва;

2) процес державної реєстрації суб’єктів господарювання, відповідно до норм чинного законодавства, знаходиться під контролем безпосередньо органів державної реєстрації, підрозділів податкової інспекції та лише фактично після державної реєстрації та постановки його на податковий облік в податкових органах такі суб’єкти господарювання з’являються у сфері контролю оперативних підрозділів податкової міліції;

3) напрями діяльності оперативних підрозділів щодо оперативного пошуку фіктивного підприємництва, вчинення злочинів, пов’язаних з несплатою податків, вчинених з використанням фіктивних суб’єктів господарювання перетинається з напрямом оперативного обслуговування іншими оперативними підрозділами, оскільки діяльність суб’єктів господарювання може знаходитись в сфері їх оперативних інтересів та пошуку (наприклад, легальних суб’єктів підприємництва, які використовують можливості фіктивних підприємств для зменшення податкових зобов’язань, збільшення податкового кредиту з ПДВ);

4) інформація про злочинну діяльність фіктивних підприємств отримується фактично після виконання певних фінансово-господарських операцій;

5) грошові кошти, які є змістом злочинної діяльності, проходять через виконання низки фінансових операцій, що створюють уяву про законний характер діяльності суб’єктів підприємництва;

6) для прикриття змісту злочинної діяльності грошові кошти проходять через розрахункові рахунки низки суб’єктів господарювання, які формально не беруть участі у здійсненні злочинної діяльності, а використовуються лише як інструмент розірвання зв’язку між легальним та фіктивним суб’єктом підприємництва;

7) формально відсутні підстави для проведення оперативної розробки осіб, які виконували роль „транзиту” грошових коштів через розрахунковий рахунок підприємства, оскільки їх дії не містять склад злочину чи фактично не можна довести їх участь у спільному вчиненні злочинів;

8) організатори, які координують процес державної реєстрації фіктивних суб’єктів господарювання залишаються безкарними, оскільки використовують підставних осіб як засновників суб’єкта господарювання та залишаються поза увагою оперативних підрозділів;

9) організатори та керівники фіктивних суб’єктів господарювання фактично залишаються поза увагою оперативних підрозділів, оскільки використовують значну кількість осіб, як виконавців окремих, незлочинних дій;

10) складність у доведенні вини учасників організованих злочинних угрупувань, що виконують самостійні дії, які, у більшості випадків, є правомірними чи не містять ознак злочину (фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків, легалізації коштів злочинного походження);

11) необхідність визнання у суді нечинними окремих виконаних фінансово-господарських операцій суб’єктами господарювання;

12) використання сучасних технологій та платіжних систем (система „банк-клієнт”, платіжні картки тощо) для здійснення перерахування, отримання та контролю за рухом грошових коштів, що унеможливлює застосування традиційних (класичних) методів оперативно-розшукової діяльності.

До сфер пошуку працівниками податкової міліції інформації про фіктивних суб’єктів підприємництва можуть бути віднесені:

1) інформаційні ресурси органів державної реєстрації, де містяться дані щодо осіб, які брали участь у державній реєстрації суб’єктів підприємництва, як засновники; документи, які були надані у ході державної реєстрації; дані про організаційно-правові форми підприємництва; дані щодо підприємств чи фізичних осіб, які за дорученням клієнтів здійснювали державну реєстрацію підприємств;

2) інформаційно-пошукові масиви органів державної податкової служби, використовуючи які можливо отримати інформацію про: а) фінансово-господарську діяльність суб’єкта господарювання; б) осіб, які керують діяльністю суб’єкта підприємництва; в) місце знаходження платників податків; г) дані податкових звітів за окремі звітні періоди; ґ) дані щодо сплачених податків, зборів, інших обов’язкових платежів; д) відомості про податковий кредит, податкові зобов’язання з ПДВ та суми фактично відшкодованого із державного бюджету податку на додану вартість; е) дані, щодо контрагентів, які були задіяні у формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість (додаток № 5 до декларації з ПДВ); ж) інформація про розрахункові рахунки, які відкриті в установах банків; з) дані щодо отримання дозволів і ліцензій на здійснення окремих видів підприємницької діяльності; і) інформацію стосовно встановлених підрозділами податкової міліції фіктивних суб’єктів підприємництва (АРМ „ФСПД”) та дані щодо осіб, які були причетні до державної реєстрації таких суб’єктів підприємництва та змісту злочинної діяльності; к) дані щодо суб’єктів підприємництва та осіб, які причетні до фіктивного банкрутства; л) дані щодо проведених перевірок діяльності платників (документальні перевірки, камеральні перевірки) та їх результати;

3) банківські установи: інформація щодо наявності розрахункових рахунків; руху коштів на таких розрахункових рахунках; інформація щодо отримання кредитних ресурсів суб’єктами підприємництва; дані щодо осіб, які розпоряджалися грошовими коштами суб’єкта підприємництва; дані щодо наявності карткового рахунка та дані щодо випуску платіжних карток; дані щодо використання суб’єктом підприємництва системи дистанційного управління розрахунковим рахунком „банк-клієнт”;

4) дані контролюючих органів (контрольно-ревізійна служба, податкові органи) щодо проведених перевірок та їх результати;

5) кримінальні справи, що знаходяться у провадженні слідчих підрозділів;

6) оперативно-розшукові матеріали;

7) дані НЦБ Інтерполу;

8) дані податкових органів інших країн про діяльність суб’єктів підприємництва на їх митній території;

9) дані інформаційно-пошукових систем Державної митної служби про зміст експортно-імпортних операцій, що здійсненні конкретним суб’єктом підприємництва (дані вантажних митних декларацій тощо);

10) дані інформаційно-пошукових систем органів внутрішніх справ: щодо осіб, які притягнуті до кримінальної, адміністративної відповідальності; наявності непогашеної судимості про відбування особами та знаходження їх у місцях позбавлення волі; дані щодо осіб, які знаходяться в розшуку та переховуються від слідства; дані щодо порушених кримінальних справ стосовно конкретних осіб; відомості, щодо осіб, які зникли безвісти; відомості щодо надання дозволу на виготовлення штампів, печаток (об’єкти дозвільної системи);

11) інформаційні ресурси Державної прикордонної служби України про перетин конкретними особами державного кордону, в тому числі на транспортних засобах;

12) інформаційні ресурси Служби безпеки України щодо встановлених фактів контрабанди товарів, легалізації коштів злочинного походження; виявлення «конвертованих центрів»;

13) Фонд державного майна України про зміст укладених договорів про продаж державного майна;

14) інформаційні ресурси Єдиної державної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів і фінансуванню тероризму (Державний комітет фінансового моніторингу України).”

2. Наукові заходи, у яких брали участь науковці Інституту

Науковці НДІ фінансового права брали участь у роботі:

- круглого столу „Новації податкового кодексу України”, який відбувся 26 січня 2011 року на базі Національного університету державної податкової служби України (м. Ірпінь) – Ковальчук М. К.;

- науково-практичної конференції „Особливості розгляду податкових спорів в контексті прийняття Податкового кодексу України”, яка відбулася 11 лютого 2011 року на базі Науково-дослідного інституту будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України (м. Харків) – Монаєнко А. О.;

- Міжнародної  науково-практичної конференції „Теорія і практика застосування чинного вітчизняного та міжнародного законодавства в сучасних умовах”, яка відбулася 12–13 лютого 2011 року на базі Причорноморської фундації права (м. Одеса) – Трубіна М. В.;

- Всеукраїнської науково-практичної конференції „Політика в сфері боротьби зі злочинністю: актуальні проблеми сьогодення”, яка відбулася 25–26 лютого 2011 року на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ) – Криницький І. Є.;

- круглого столу „Спрощена система оподаткування – Європейський досвід”, який відбувся 3 березня 2011 року за сприяння Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України спільно з Польсько-українською господарчою Палатою та Міжнародним аудиторським союзом (м. Київ) – Романенко В. В., Солдатенко О. В., Шкуренко Н. Г., Шпильківська О. В.;

- громадських слухань „Якою бути спрощеній системі оподаткування?”, які відбулися 3 березня 2011 року за сприяння Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Верховної ради України (м. Київ) – Романенко В. В., Солдатенко О. В., Шкуренко Н. Г., Шпильківська О. В.;

- круглого столу „Місцеві бюджети: реалії та перспективи”, який відбувся 17 березня 2011 року на базі Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (м. Київ) – Солдатенко О. В.;

- Міжнародної науково-практичної конференції „Теорія та практика сучасного права: вектори розвитку”, яка відбулася 16–17 березня 2011 року на базі Центру правових досліджень (м. Київ) – Трубіна М. В.;

- Міжнародної наукової конференції „Comparative Law in Eastern and Central Europe”, яка відбулася 17−18 березня 2011 року на базі Вармінсько-Мазурського Університету, (м. Ольштин, Польщa) – Радишевська О. Р.;

- Міжнародної науково-практичної конференції „Гармонізація оподаткування в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів”, яка відбулася 17–18 березня 2011 року на базі Національного університету державної податкової служби України (м. Ірпінь) – Білецька Г. М., Ковальчук М. К., Ковтунович Н. Л., Неліпа А. В., Раскалєй М. О., Рибачок Н. П., Рибачок В. В., Романенко В. В., Солдатенко О. В., Трубіна М. В., Шевчук С. В., Шкуренко Н. Г.;

- Міжнародної науково-практичної конференції „Фінансова політика в контексті глобальних перетворень суспільного розвитку”, яка відбулася 23 березня 2011 року на базі Національного університету державної податкової служби України (м. Ірпінь) – Білецька Г. М., Ковтунович Н. Л., Романенко В. В., Солдатенко О. В., Шевчук С. В., Шкуренко Н. Г.;

- Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції „Організаційно-економічне, фінансово-кредитне і інституційно-правове забезпечення інноваційного розвитку суб’єктів господарювання та територіальних громад”, яка відбулася 24–25 березня 2011 року на базі Буковинської державної фінансової академії (м. Чернівці) – Рибачок Н. П.;

- науково-практичного семінару „Податкові регулятори соціально-економічного розвитку України”, який відбувся 21 квітня 2011 року на базі НДЦ з проблем оподаткування Національного університету ДПС України (м. Ірпінь) – Білецька Г. М., Дюрядін В. П., Ковальчук М. К., Ковтунович Н. Л., Раскалєй М. О., Рибачок Н. П., Романенко В. В., Шкуренко Н. Г.;

- Всеукраїнської науково-практичної конференції „Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні”, яка відбулася 22 квітня 2011 року на базі Юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (м. Запоріжжя) – Ковальчук М. К., Раскалєй М. О.;

- ІІІ Міжнародної наукової конференції „Компаративістські читання”, яка відбулася 29−30 квітня 2011 року на базі Львівського державного університету внутрішніх справ (м. Львів) – Радишевська О. Р.;

- круглого столу „Порівняльне правознавство: філософські, історико-теоретичні та галузеві аспекти”, який відбувся 29−30 квітня 2011 року на базі Львівського державного університету внутрішніх справ (м. Львів) − Радишевська О. Р.;

- науково-практичного круглого столу „Становлення інформаційного суспільства в Україні: економіко-правовий аспект”, який відбувся 12 травня 2011 року на базі НДЦ з проблем оподаткування Національного університету ДПС України (м. Ірпінь) – Ковальчук М. К., Раскалєй М. О., Солдатенко О. В.;

- науково-практичного круглого столу „Податковий кодекс України: практика реалізації та перспективи вдосконалення”, який відбувся 13 травня 2011 року на базі Житомирської філії Національного університету ДПС України (м. Житомир) – Ковтунович Н. Л.;

- ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Україна в нових реаліях: політичні, економічні та правові орієнтири розвитку”, яка відбулася 16−19 травня 2011 року на базі Національного університету ДПС України (м. Ірпінь) − Білецька Г. М., Дюрядін В. П., Ковальчук М. К., Ковтунович Н. Л., Раскалєй М. О., Рибачок В. В., Рибачок Н. П., Солдатенко О. В., Трубін І. О., Трубіна М. В., Федчук С. І., Шевчук С. В., Шкуренко Н. Г.;

- Міжнародної науково-практичної конференції „Etyka i dialog. Od św. Tomasza Morusa do Jana Pawła II (religia, polityka, kultura, biznes, prawo)”, яка відбулася 18−19 травня 2011 року на базі Полонійної академії (м. Ченстохова, Польща) – Радишевська О. Р.;

- Міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні питання публічного права”, яка відбулася 19−20 травня 2011 року на базі Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету (м. Запоріжжя) – Монаєнко А. О.;

- круглого столу „Правова відповідальність: доктрина та практика застосування”, який відбувся 2 червня 2011 року на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м.Київ) – Монаєнко А. О., Радишевська О. Р.;

- круглого столу „Правові засади розвитку місцевих фінансів в Україні”, який відбувся 10 червня 2011 року на базі НДІ фінансового права (м. Ірпінь) – Білецька Г. М., Дюрядін В. П., Ковальчук М. К., Ковтунович Н. Л., Криницький І. Є., Монаєнко А. О., Неліпа А. В., Онуфрик М. С., Радишевська О. Р., Раскалєй М. О., Рибачок В. В., Рибачок Н. П., Сидорчук Я. Ю., Солдатенко О. В., Трубін І. О., Трубіна М. В., Федчук С. І., Шевчук С. В., Шкуренко Н. Г.;

- науково-практичної конференції „Проект Інноваційного кодексу України як новий етап розвитку нормотворення в інноваційній сфері”, який відбувся 14 червня 2011 року на базі Національної академії правових наук України (м. Харків) – Ковтунович Н. Л.;

- Міжнародної науково-практичної конференції „Фінансові та соціально-політичні проекти модернізації суспільства в умовах економічної нестабільності”, яка відбулася 16−17 червня 2011 року на базі UMSC (м. Люблін, Польща) – Радишевська О. Р.;

- Міжнародної науково-практичної конференції „Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте”, яка відбулася 21−30 червня 2011 року на базі Одеського національного морського університету (м. Одеса) – Білецька Г. М., Шкуренко Н. Г.;

- ІІІ науково-практичного семінару „Модернізація ДПС України у контексті інноваційного розвитку”, який відбувся 22 червня 2011 року на базі Інституту післядипломної освіти Національного університету ДПС України (м. Ірпінь) – Дюрядін В. П., Ковальчук М. К., Ковтунович Н. Л., Неліпа А. В., Онуфрик М. С., Раскалєй М. О., Рибачок Н. П., Романенко В. В., Солдатенко О. В., Трубін І. О., Трубіна М. В., Шевчук С. В., Шкуренко Н. Г.;

- науково-практичного семінару „Методи інтелектуального аналізу даних в ризико-орієнтованому адмініструванні податків”, який відбувся 23 червня 2011 року на базі НДЦ з проблем оподаткування Національного університету ДПС України (м. Ірпінь) – Романенко В. В.;

- круглого столу „Інформаційне сховище даних ДПС України: міжнародний досвід та національні тенденції”, який відбувся 24 червня 2011 року на базі НДІ фінансового права (м. Ірпінь) – Білецька Г. М., Доценко Ю. П., Дюрядін В. П., Ковальчук М. К., Ковтунович Н. Л., Неліпа А. В.; Рибачок В. В., Рибачок Н. П., Романенко В. В., Сидорчук Я. Ю., Солдатенко О. В., Трубін І. О., Трубіна М. В., Шкуренко Н. Г.;

- круглого столу до Дня Конституції „Захист конституційних прав громадян України як професійний обов᾿язок юриста”, який відбувся 24 травня 2011 року на базі Національного університету ДПС України (м. Ірпінь) – Онуфрик М. С.;

- Міжнародної школи україністики, яка відбулася 1−30 липня 2011 року на базі Національної академії наук України (м. Київ) – Радишевська О. Р.;

- круглого столу „Адаптація податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу: стан, проблеми та перспективи”, який відбувся 23 вересня 2011 року на базі НДІ фінансового права (м. Ірпінь) – Білецька Г. М., Гороховець Є. В., Ковальчук М. К., Ковтунович Н. Л., Мельник Н. М., Неліпа А. В., Онуфрик М. С., Раскалєй М. О., Рибачок В. В., Рибачок Н. П., Романенко В. В., Солдатенко О. В., Трубін І. О., Трубіна М. В., Шевчук С. В., Шкуренко Н. Г.;

- Міжнародного інноваційного форуму країн СНД, який відбувся 27–30 вересня 2011 року на базі виставкового центру „КиївЕкспоПлаза” (організатори − Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України та Національна академія наук України, м. Київ) – Солдатенко О. В.;

- Міжнародної науково-практичної конференції „Фінансове право у ХХІ сторіччі: здобутки та перспективи”, яка відбулася на базі НДІ фінансового права (м. Ірпінь) − Білецька Г. М., Гороховець Є. В., Грищук Л. Л., Доценко Ю. П., Дюрядін В. П., Ковальчук М. К., Ковтунович Н. Л., Криницький І. Є., Мельник Я. Р., Монаєнко А. О., Неліпа А. В., Онуфрик М. С., Радишевська О. Р., Раскалєй М. О., Рибачок В. В., Рибачок Н. П., Сидорчук Я. Ю., Солдатенко О. В., Трубін І. О., Трубіна М. В., Федчук С. І., Шевчук С. В., Шкуренко Н. Г.;

- науково-практичного круглого столу „Проблеми впровадження та перспективи вдосконалення Податкового кодексу України”, який відбувся 7 жовтня 2011 року на базі Чернігівського державного інституту економіки та управління (м. Чернігів) – Онуфрик М. С.;

- Міжнародної науково-практичної конференції „Право і держава в умовах глобалізації та регіоналізації”, яка відбулася 14 жовтня 2011 року на базі Національного університету ДПС України (м. Ірпінь) – Неліпа А. В., Рибачок В. В.;

- науково-практичної конференції „Реформування податкової системи України відповідно до європейських стандартів”, яка відбулася 28 жовтня 2011 року на базі Національного університету ДПС України (м. Ірпінь) – Білецька Г. М., Гороховець Є. В.; Єфіменко Л. Л., Ковтунович Н. Л., Мельник Я. Р., Неліпа А. В., Онуфрик М. С., Рибачок В. В., Солдатенко О. В., Трубін І. О., Шевчук С. В.;

- круглого столу „Адміністрування облікових та звітних показників надходження податків і зборів в органах ДПС”, який відбувся 10 листопада 2011 року на базі НДІ фінансового права (м. Ірпінь) − Гороховець Є. В., Дюрядін В. П., Ковальчук М. К., Ковтунович Н. Л., Неліпа А. В., Онуфрик М. С., Рибачок Н. П., Романенко В. В., Сидорчук Я. Ю., Солдатенко О. В., Токар М. О., Шевчук С. В., Шкуренко Н. Г.;

- Міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні питання публічного права”, яка відбулася 11 листопада 2011 року на базі Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету (м. Запоріжжя) – Монаєнко А. О.;

- науково-практичного круглого столу „Застосування міжнародно-правових норм у сфері оподаткування в Україні”, який відбувся 25 листопада 2011 року на базі Національного університету ДПС України (м. Ірпінь) – Криницький І. Є.;

- круглого столу „Стан та перспективи протидії діяльності суб’єктів господарювання, які мають ознаки фіктивності”, який відбувся 8−9 грудня 2011 року на базі конференц-комплексу „Ірена” (м. Львів) – Білецька Г. М., Гороховець Є. В., Дюрядін В. П., Ковальчук М. К., Мельник Н. М., Рибачок В. В., Рибачок Н. П., Трубін І. О., Трубіна М. В., Федчук С. І., Шкуренко Н. Г., Шпильківська О. В., Янцух О. В.